Договір дарування між родичами
У статті розглядаємо, як правильно оформити договір дарування між родичами в Україні: хто може бути учасником, які документи потрібні, як уникнути помилок та непорозумінь. Пояснюємо, які дарування має юридичні наслідки, чому важливо звертатися до нотаріуса для надійного оформлення.
В яких випадках потрібен договір дарування між родичами
Договір дарування – це юридичний інструмент, який дозволяє передати право власності на нерухоме майно від однієї особи до іншої безоплатно. Коли мова йде про передачу такого майна між родичами, часто виникає питання: чи потрібно офіційно оформлювати договір, якщо йдеться про близьких людей. У багатьох випадках відповідь – так, і ось чому.
Найпоширенішою ситуацією є передача квартири або будинку від батьків дітям. Оскільки після оформлення договору дарування новий власник одразу отримує повне право розпоряджатися майном, такий спосіб передавання часто обирають за життя дарувальника. Це дозволяє уникнути спадкових процедур у майбутньому, зменшити витрати на нотаріальне оформлення і пришвидшити зміну власника. Те саме стосується передачі майна від дідуся або бабусі онукам, а також між подружжям у межах сімейних домовленостей.
Окремою підставою для оформлення дарування може бути ситуація, коли особа хоче юридично закріпити безоплатну передачу майна конкретному родичу, аби уникнути можливих претензій з боку інших спадкоємців. Це особливо актуально у випадках, коли в родині є кілька дітей, а власник нерухомості бажає, щоб певний об’єкт належав конкретній особі. Оформлення договору дарування дозволяє остаточно вирішити це питання без ризику подальших судових спорів.
Дарування може також використовуватись як інструмент передачі майна у випадках зміни місця проживання, виїзду за кордон або втрати можливості доглядати за власністю. У таких обставинах дарувальник може передати майно родичу, якому довіряє, з тим, щоб уникнути знецінення або втрати активу. Оформлення договору в такому випадку надає впевненість у стабільності правового статусу майна.
Якщо дарування відбувається між родичами першого ступеня споріднення, такі угоди звільняються від оподаткування, за умови нотаріального посвідчення договору та належної подачі документів.
Юридичне оформлення дарування між родичами також має значення з точки зору податкових зобов’язань. Якщо дарування відбувається між родичами першого ступеня споріднення, такі угоди звільняються від оподаткування, за умови нотаріального посвідчення договору та належної подачі документів. У разі, якщо стосунок між сторонами не підтверджено, податкові органи можуть розцінити угоду як дарування між сторонніми особами з відповідним податковим навантаженням.
Варто також зазначити, що дарування має сенс у випадках, коли обидві сторони хочуть уникнути комерційної угоди, наприклад купівлі-продажу, але при цьому прагнуть закріпити передачу прав на майно юридично. Дарування – це безоплатна дія, і вона зручна у тих випадках, коли немає грошових розрахунків між сторонами, а намір – лише передати власність.
Як оформити договір дарування між родичами
Оформлення договору дарування нерухомості між родичами – це юридична процедура, яка має чітко визначений порядок. Незважаючи на те, що сторони є близькими людьми, договір дарування передбачає перехід права власності, а отже – потребує дотримання законодавчих вимог, нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Щоб уникнути помилок, варто заздалегідь знати, які документи потрібно підготувати, які особливості має така угода, та на що звертає увагу нотаріус.
Передусім, необхідно підтвердити факт родинних зв’язків. Це важливо не лише з точки зору правильного оформлення, але й у податковому аспекті. Якщо дарування відбувається між родичами першого ступеня – батьками й дітьми, подружжям, дідусем чи бабусею та онуками – така угода звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Якщо ж стосунок між сторонами не підтверджено офіційно, державні органи можуть визнати їх сторонніми особами, і тоді отримувач подарунка буде зобов’язаний сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору від оціночної вартості майна.
Для укладення договору дарування потрібно підготувати низку документів. Насамперед це:
- документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомості (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав тощо);
- паспорти та ідентифікаційні коди дарувальника й обдаровуваного;
- якщо майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя, нотаріус вимагатиме згоду другого з подружжя на дарування;
- у разі дарування частки у спільній власності, потрібні відповідні письмові дозволи від інших співвласників.
Крім цього, нотаріус може запросити технічну документацію на об’єкт (наприклад, технічний паспорт на квартиру чи будинок), витяг з реєстру речових прав для перевірки юридичної “чистоти” майна, а також документи, що підтверджують родинний зв’язок між сторонами (свідоцтва про народження, про шлюб тощо).
Сам договір дарування складається нотаріусом на підставі наданих документів і побажань сторін. Важливо врахувати, що дарувальник не може вимагати нічого взамін – це безоплатна передача права власності. Якщо ж у тексті з’являються умови, зобов’язання чи елементи обміну – така угода не вважатиметься даруванням і може бути визнана недійсною.
Після підписання договору нотаріус вносить відомості до Державного реєстру речових прав і видає витяг, що підтверджує право власності обдаровуваної особи. Відтепер саме вона є повноправним власником майна й може вільно ним розпоряджатися.
Які ризики і помилки бувають при оформленні договору дарування
Оформлення договору дарування здається простою процедурою: обидві сторони згодні, майно передається безоплатно, зобов’язань немає. Проте на практиці саме в таких «простих» угодах трапляються помилки, які згодом призводять до судових спорів, визнання договору недійсним або навіть втрати майна. Особливо це стосується випадків, коли сторони укладають договір самостійно, без участі нотаріуса, або не розуміють правових наслідків своїх дій.
Ризики можуть виникати як на етапі підготовки документів, так і вже після укладення угоди. Часто дарувальник не усвідомлює, що після підписання договору повністю втрачає право власності й не зможе змінити своє рішення. Обдаровувана особа, у свою чергу, може зіткнутись з труднощами у реєстрації права або оподаткуванні, якщо документи були складені з помилками.
Одна з найтиповіших проблем – використання шаблонних договорів або довіреність на «проведення всього без нотаріуса». У кращому разі така угода не буде зареєстрована, у гіршому – дарувальник зможе визнати її недійсною через суд, посилаючись на порушення процедури.
Щоб краще зрозуміти ризики, варто розглянути типові помилки, які допускають сторони при даруванні майна:
| № п/п | Помилка | Наслідки |
|---|---|---|
| 1 | Укладання договору без нотаріального посвідчення | Договір вважається недійсним, не породжує правових наслідків |
| 2 | Відсутність підтвердження родинного зв’язку (для звільнення від податку) | Обдаровуваний сплачує ПДФО 18% + військовий збір 1,5% від вартості майна |
| 3 | Дарування спільного майна без згоди подружжя | Договір може бути оскаржений і визнаний недійсним |
| 4 | Дарування під умовами або з обмеженнями (наприклад, «до смерті дарувальника») | Такий договір може бути перекваліфікований або визнаний недійсним |
| 5 | Не перевірено арешти, іпотеки чи інші обтяження | Дарування неможливе або новий власник отримає майно з обтяженнями |
Основні юридичні ризики, про які варто знати:
- Визнання договору недійсним у суді – наприклад, якщо буде доведено, що дарувальник діяв під тиском або не усвідомлював наслідків.
- Оскарження договору з боку спадкоємців – якщо майно було подароване незадовго до смерті дарувальника, спадкоємці можуть ініціювати судовий процес.
- Накладені обтяження на майно – якщо до моменту дарування на об’єкт накладено арешт, іпотеку або заборону відчуження.
- Податкові наслідки – якщо не доведено родинний зв’язок, обдаровуваний зобов’язаний сплатити податки, які можуть сягати десятків тисяч гривень.
- Майбутній конфлікт між родичами – особливо у випадках нерівного дарування між кількома дітьми або без обговорення з іншими членами родини.
Договір дарування між родичами в умовах воєнного стану 2025 року
Воєнний стан в Україні не скасовує можливості укладати договори дарування нерухомого майна між фізичними особами, зокрема між родичами. Водночас об’єктивна ситуація в державі, обмеження доступу до органів влади, ризики мобілізації або виїзду за кордон змушують уважно ставитись до оформлення таких угод. Юридична процедура дарування залишається чинною, однак потребує особливої точності та попередньої підготовки.
Насамперед важливо враховувати, що договір дарування, як і раніше, підлягає нотаріальному посвідченню. В умовах воєнного стану нотаріуси продовжують працювати, але деякі з них – в обмеженому режимі. В окремих регіонах також можливі технічні складнощі з доступом до реєстрів, що може вплинути на строки оформлення або реєстрації права власності. Тому перед зверненням варто уточнити, чи працює відповідний нотаріальний округ, і за потреби – обрати нотаріуса з іншого регіону.
Якщо одна із сторін перебуває за кордоном або не має змоги прибути особисто, допустимо використання довіреності.
Окрему увагу потрібно приділити питанню присутності сторін. Якщо одна із сторін перебуває за кордоном або не має змоги прибути особисто, допустимо використання довіреності. Важливо, щоб така довіреність була посвідчена відповідно до вимог законодавства – у консульській установі або іноземним нотаріусом із подальшим апостилюванням (якщо країна є учасницею Гаазької конвенції). У деяких випадках також може застосовуватись дистанційне нотаріальне посвідчення – але виключно в межах української юрисдикції, за умови наявності електронного підпису.
Особливості дарування у 2025 році стосуються не лише технічного боку, але й зміни підходу до оформлення. У зв’язку з постійними переміщеннями, евакуацією та виїздом громадян за кордон, важливо документально закріплювати передачу прав на майно, щоб уникнути майбутніх конфліктів. У деяких випадках дарування може бути найефективнішим способом зберегти контроль над майном у межах родини, навіть якщо власник фізично відсутній в Україні.
Щоб забезпечити безпеку угоди та уникнути затримок, варто заздалегідь врахувати такі практичні моменти:
- перевірити, чи працює нотаріус у вашому населеному пункті (особливо в прифронтових регіонах);
- уточнити, чи доступні реєстри речових прав і чи можлива реєстрація в момент укладення угоди;
- за необхідності – оформити нотаріальну довіреність або апостильований документ за кордоном;
- підготувати документи, що підтверджують право власності та родинні зв’язки;
- завчасно обговорити з нотаріусом умови реєстрації та отримати розрахунок нотаріальних витрат;
- за потреби – скористатися електронним підписом та послугами дистанційного нотаріуса.
З урахуванням усіх особливостей воєнного часу, навіть стандартна угода дарування потребує уважності, досвіду та професійного підходу. Нотаріус забезпечує законність, юридичну силу і правильну реєстрацію такого договору – незалежно від того, де перебувають сторони. Нотаріус Юлія Родоман має досвід оформлення угод у складних умовах та забезпечує супровід дарування як за особистої присутності сторін, так і за довіреністю чи дистанційно. Завдяки практичному підходу та гнучкості в роботі клієнти можуть бути впевнені у безпеці та чинності своїх дій навіть в умовах воєнного стану.